розпусник

розпусник
-а, ч.
Той, хто зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "розпусник" в других словарях:

  • розпусник — (той, хто зневажає норми моралі), розпутник, безпутник, потіпах[к]а; гріховодник, гріховода, бахур, перелюбник, перелюбець, волоцюга, блудник (той, хто веде розпусне статеве життя) …   Словник синонімів української мови

  • розпусник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • куревник — розпусник …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • розфійник — Розфійник: марнотратник [14] розпусник [I] «Розфійник» (марнотрат, марнотратник): «Адіть, говорять, пияк, розфійник, марнотратник! то ти мені вже тепер таке строїш?» (150) викладено «розпусник», незважаючи на контекст і словник Желехівського,… …   Толковый украинский словарь

  • бахур — а, ч. 1) лайл.Розпусник; залицяльник, полюбовник. 2) зневажл. Позашлюбна дитина; байстрюк. 3) діал. Хлопець; дитина …   Український тлумачний словник

  • вертеп — у, ч. 1) заст. Печера. 2) тільки одн. Старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні та світські п єси. 3) Сховище або місце гульбища злочинців, розпусників і т. ін …   Український тлумачний словник

  • пічлаз — а, ч., діал. Розпусник …   Український тлумачний словник

  • розпусниця — і. Жін. до розпусник …   Український тлумачний словник

  • розпутник — а, ч. Той, хто веде розпутне життя; розпусник …   Український тлумачний словник

  • содоміт — а, ч. Розпусник збоченець …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»